Спіж

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Спіж, -жу, м., спіжовий, -а, -е = Спиж, спижовий. Гн. II. 72. Спіжові гармати. К. Досв. 103.

Словник з творів Івана Франка

спіж — Спіж: — бронза, дзвін [5;7] — бронза, мідь [XI] — бронза [XII]

Українська літературна мова на Буковині

спіж — Спіж. Бронза. В Каплици в місті Казерта находить ся таблиця зі спіжу, на котрій в єврейскій мові виритий є засуд на Ісуса Христа (Б., 1895, 13, 4) // пол. spiż — бронза.

Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України

СПИЖ «бронза; [мідь, метал на дзвони]» (заст.) очевидно, запозичення з польської мови; п. spiż «бронза; бронза на гармати і на дзвони; сплав; дзвін; (іст.) гармата», śpiż, spiża «тс.», як і ч. spězЉ «бронза», (заст.) spiže «метал на дзвони, дзвонова мідь», слц. spiež(a) «бронза», нл. заст. spiža «метал на дзвони» та семантично більш віддалені п. spiża «продовольство, провіант», spyża «тс.», ст. spiża «їжа, страва, провіант, запаси продовольства, харчі», ч. spížе «комора (для продуктів)», spíž, špíž, špíže «тс.», заст. spíže (špíže) «запас продуктів, їжа», нл. spiža «страва, їжа; шафа для страв, шафа для хліба», пов’язані з свн. снн. spīse (нвн. Speise «їжа», Glockenspeise «сплав на дзвони», букв. «дзвонова їжа»), що продовжує двн. spīsa, запозичене як монастирський термін з латинської мови; слат. spēsa через давнішу форму spensa виводиться від лат. expēnsa (pecūnia) «витрати (грошей тощо)», пов’язаного з дієсловом expendere «зважувати, відважувати (на сплату), платити, виплачувати», утвореним з префікса ех- «ви-, з-» і дієслова pendere «важити, відважувати; платити, виплачувати»;

ФОНЕТИЧНІ ТА СЛОВОТВІРНІ ВАРІАНТИ

спи́жник «ливарник, бронзівник» спижникова́ти «бути ливарником» спижни́цький «належний ливарникові» спижниче́нко «син ливарника» спи́жничка «дружина ливарника (бронзівника)» спижува́лка «бронзувальна машина» спіж «тс.» спіжак «малий дзвоник»

ЕТИМОЛОГІЧНІ ВІДПОВІДНИКИ

Слово Мова
spīsa давньоверхньонімецька
expēnsa «витрати (грошей тощо)» (pecūnia) латинська
spiża «їжа, страва, провіант, запаси продовольства, харчі» польська
spīse (нвн. Speise «їжа», Glockenspeise «сплав на дзвони», букв. «дзвонова їжа») середньоверхньнімецька
Speise нововерхньонімецька
spížе «комора (для продуктів)» чеська

Інші форми

СПИЖ «свидина, Thelycrania (Dumort.) Fourr.; дерен, кизил кров’яний, Cornus sanguinea L.» (бот.) неясне; можливо, результат видозміни назви [свид] «тс.»;

ФОНЕТИЧНІ ТА СЛОВОТВІРНІ ВАРІАНТИ

спіж «дерен»

ЕТИМОЛОГІЧНІ ВІДПОВІДНИКИ

свид «тс.» українська

Джерела