Роджений
Ро́джений, -а, -е. 1) Прич. отъ родити. Ангел Михаїл не роджений, тілько сотворений. Гн. І. 5. 2) Родной. Вийди, мати, з хати познавати дитяти: єдного родженого, другого судженого. Мет. 172.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
РО́ДЖЕНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до роджати. Я роджена на Буковині в малім містечку є Гура-Гуморі року 1863, 27 падолиста в глибині гір Карпатських (Ольга Кобилянська, III, 1956, 546); * Образно. Всіляка мода [в поезії], де зріють скороспілі примітиви, минає, а щире слово, роджене життям і долею народу, залишається, перемагає
УКРЛІТ.ORG_Cловник
Роджений, а, е.
1) Прич. отъ родити. Ангел Михаїл не роджений, тілько сотворений. Гн. І. 5.
2) Родной. Вийди, мати, з хати познавати дитяти: єдного родженого, другого судженого. Мет. 172.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
природжений Перевод природжений 1) (властивий від народження), у[в]роджений, природний, успадкований 2) (який від народження має нахил, здібності до чогось), у[в]роджений, природний 3) див. уроджений
Ілюстрації
|
|
|
