Натура

Натура, -ри, ж. 1) Природа. 2) Натура, характер 3) Наяву.

«Словарь української мови»

1) Природа. Вовча натура тягне до лісу. Чуб. І. 239.
2) Натура, характеръ. Гарний хлопець на натуру, гарно грав на бандуру. Нп. Нехай сердиться, коли в його така сердита натура. Шевч. (О. 1862. VI. 17). Перестану вже жінки слухать, покажу натуру. ЗОЮР. II. 95. Не змагаюсь із матіррю, хоч що мені каже, а все знаю і роблю собі мовчки. Не показую натури, а її в мене стільки, як у них обох. Г. Барв. 283.
3) У натурі. Наяву. — Чи це вам так снилось? Еге, снилось! у натурі! Любеч. Ум. Натуронька. Таку собі, моя мила, натуроньку маю, що як сяду близько тебе, то все забуваю. Мет. 64.

Сучасні словники

Натура- тільки одн., заст. Природа. Вдарив страшний грім.. Наставало одно з тих явищ натури, перед котрими в Індії леви та тигри стають смирніші од ягнят (Нечуй-Левицький, II, 1956, 390);
Ти грації сама ще додала До чарів, що дала тобі натура (Володимир Самійленко, I, 1958, 101).

У (в) натурі — у справжньому вигляді, в дійсності. Мама дивиться на хмарку, віддзеркалену в застиглій поверхні води, потім скидає очима вгору і дивиться на хмарку в натурі (Юрій Смолич, II, 1958, 12).

Натура,и,ж. 1.Природжений характер людини.
2.Реальна дійсність,що служить художникові предметом зображення. Малювати з натури.
3.лише одн. Продукти,товари як платіжний засіб замість грошей.

Натура - Сукупність психічних особливостей, з яких складається особистість людини і які проявляються в її діях, поведінці; вдача, характер. Овеча натура. Вразлива натура. Тільки одн. Товари, продукти і т. ін. як платіжний засіб замість грошей.

Натура- поняття, яке означає в філософії об'єктивну (матеріальну) дійсність, природу, на противагу суспільствові; субстанція як основа дії буття.

Натура- живі істоти, предмети і явища як безпосередній об'єкт зображення.

Натура- тільки одн., заст. Природа.
2) Те, що реально існує; дійсність.У (в)нату́рі — у справжньому вигляді, в дійсності.

Рекомендовані джерела

---

1. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 528.
2. Тлумачний словник української мови: Понад 12 500 статей(близько 400 000 слів)/За ред. д- ра філологічних наук, проф. В.Ф. Калашника.- Х.: Прапор,2000.- 1565с.- с. 709.
3. Великий тлумачний словник української мови/Уклад. і голова. ред. В.Т.Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун»,2001.- 1440с. - с.554.
4. Короткий тлумачний словник української мови:Близько 700слів/ За ред. Д.Г.Гринчишин.-К.:Вид.Центр«Просвіта»,2004.-608с.-с.315.
5. Словник іншомовних слів: 23 000 слів та термінологічних словосполучень/ Уклад. Л,О, Пустовіт та ін. – К.:Довіра, 2000.- 1018с. - с.664.
6. Тлумачний словник української мови: Понад 12 500 статей (близько 400 000 слів)/ За ред. д-ра філологічних наук, проф. В.Ф. Калашника.- Х.: Прапор,2002.- 992с . - с.555.
7. Великий тлумачний словник сучасної української мови ( з дод. І доповн.)/ Уклад. і голов . ред. В.Т. Бусел.-К.: Ірпінь: ВТФ «Перун»,2005.- 1728с.- с.742.

Ілюстрації