Надіб’я

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Надіб’я, -б’я, с.

«Словарь української мови»

Надіб’я - Вещи, имущество. Того дня хто буде на криші, а надіб’є його в хаті, нехай не злазить узяти його. Єв. Л. XVII. 31.

Сучасні словники

Надіб’я - Речі, майно.

Ілюстрації

Cothes1.jpg Cothes2.jpg Cothes3.jpg Cothes4.jpg

Медіа

Джерела та література

  1. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 482
  2. Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005. Український тлумачний словник

Зовнішні посилання