Набрід

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Нáбрід, -роду, м. = Наброд

«Словарь української мови»

Нáбрід/набрόд - Пришельцы, сбродъ.
Всі кухарі і ввесь наброд, побравшись за руки, ходили. (Котляревський. Енеїда).

Сучасні словники

Нáбрід - чол., збірн., зневажл. - Нікчемні, шкідливі для суспільства люди, які випадково зібралися разом.
З усього цього різношерстого, безпринципного наброду Троцький почав збивати проти більшовиків, проти Леніна антипартійний блок (Ленін, Коротка біографія, 1955, 113);
Раніш мовби й не помічала, скільки серед тих, хто її оточує, всякого наброду — то невдоволених розверсткою хутірських синків, то колишніх стражників та тюремних наглядачів (Олесь Гончар, II, 1959, 263).

Набр`ід -роду, ч., мисл. Сліди на росі виплоду тетерука або інших куриних птахів.

Наброд – действие, приход.
Наброд зверя бывает годами.


Рекомендовані джерела


  1. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 465..
  2. Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, C.19, 1974. Словник української мови
  3. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Автор, керівник проекту і гол. редактор В. Т. Бусел Lingvo Online – безкоштовний онлайн словник. тлумачний український словник
  4. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863-1866. Толковый словарь Даля

Ілюстрації

Nabrid1.jpg Nabrid2.jpg Nabrid3.jpg Nabrid4.jpg

Інтернет-джерела