Коромисел

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Бориса Грінченка

Коромисел, -сла, м. и коромисло, -сла, с. [коро́миесеил]

1)Коромысло.Мет.50

  • Несе дівка воду з броду, коромесло гнеться. П. Кубин­ський
  • Ой із броду несу воду, коромисел гнеться.

2)Рычагъ, которымъ приводятся въ движеніе при звонѣ языки маленькихъ колоколовъ. Сим. 170.

3)Дѣтская игра: двое дѣтей становятся другъ къ другу спиной, переплетаются руками и поочередно каждый нагибается впередъ, отчего другой подымается на воздухъ. Мил. 55. КС. 1887. VI. 479.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Дерев'яна вигнута палиця з зарубками або гачками на кінцях, якою носять на плечах відра з водою тощо.

  • Несучи на коромислі коновки з водою, вона, твердо ступала по розмоклій глині босими, червоними ногами (Іван Франко, I, 1955, 82);
  • Параска набрала води й скинула коромисло на плечі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 272);
  • Зінька, ..не кваплячись, заходилася складати на коромисло випрану білизну (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 19).

// у порівняннях:

  • Позаду нього теліпався вигнутий коромислом вовчий хвіст (Петро Панч, Гарні хлопці, 1959, 54).

2. Рід важеля з точкою опертя посередині, який застосовують у вагах, паровій машині тощо.

  • Головною частиною.. терезів є коромисло (Фізика, I, 1957, 21).

3. Дитяча гра, суть якої в тому, що двоє стають один до одного спиною і, переплівшись руками, по черзі нагинаються вперед, підіймаючи один одного.

Жайворонок. Знаки української етнокультури

= коро́мисло:

1) де­рев’яна вигнута палиця з зарубка­ми або гачками на кінцях, за допо­могою якої носять на плечах відра з водою тощо; не можна, за по­вір’ям, переступати коромисло ва­гітній жінці. 2) народна дитяча гра, ко­ли двоє учасників стають один до одного спиною і, переплівшисьруками, по черзі нагинаються впе­ред, підіймаючи один одного.

Фразеологізми

дим коро́мислом (стовпо́м)

1) Шум, гамір, безладдя, колотнеча.

  • Там таку бучу зняли були [солдати] — дим коромислом! (А. Головко).

2) Уживається для підкреслення інтенсивності вияву чого-небудь.

  • Принесли пилку, сокири, заступ, дерев’яний ящик з інструментом. Прийшов дід Хома Дягіль із своїм напарником .. — Ого, та у вас уже тут дим коромислом! — вдоволено настовбурчив на лобі вицвілі брови (Ю. Збанацький).

Загадка

Кольорове коромисло через рiчку повисло.

Прислів'я

Ремесло не коромисло, плеч не відтягне.

Ілюстрації

9k8.jpeg -53-z-koromislami-fotografii.jpeg 3150.jpeg
940.jpeg

Медіа

Цікаві факти

Koromyslova.jpeg


Одна з башт Нижньогородського кремля — Коромислова. З такою назвою пов'язані давні легенди:

У 1520 році астраханські татари на чолі з Саїд Гіреєм обложили місто. Татари намагалися хитрістю оволодіти кремлем і вночі підібралися до його стін. А рано вранці одна з нижегородських жінок пішла по воду. Побачивши татар, вона прийняла нерівний бій з ними і забила коромислом 10 з них, поки комусь з них не вдалося вбити її ударом шаблі. Татари задумалися: які ж тут воїни, якщо дівиці у них так відважні. І потихеньку забралися від нижегородських стін.

За іншою легендою, будівництво кремля почалося саме з цієї вежі. Для посилення будови було прийнято закласти жива істота, яке першим прийде на це місце, в основу башти. Прийшла дівчина з відрами на коромислі, що йшла за водою на річку Почайну. Її і зарили разом з відрами і коромислом.


.

Див. також

Коромисло клапана

Коромисла

Джерела та література

«Словарь української мови» Бориса Грінченка

Словопедія (українські тлумачні онлайн словники)

Всесвітній словник української мови

[1]

Збірка словників

Зовнішні посилання