Зсідати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Зсіда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. зсісти, ізся́ду, -деш, гл. 1) Возсѣдать, возсѣсть. Як чорт на його зсяде. Ном. № 3382. 2) Вставать, встать, сойти (съ лошади, напр.) Зсісти з коня.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ЗСІДА́ТИ, аю, аєш, недок., ЗСІ́СТИ, зсяду, зсядеш, док. Сходити, злазити на землю (з коня, воза і т. ін.). З чужого коника і в грязі зсідають (Номис, 1864, № 9691); Діти повилазили ще вище на пліт та придивлялися, як молода зсідає з воза, як іде до хати (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 152); — Зсядьте з коня, панно Маню! Вертати верхом ви нині не зможете більше (Ольга Кобилянська, III, 1956, 84). зсідатися -а́ється, недок., зсі́стися, зся́деться, док. 1) Гуснути, утворюючи згустки (про молоко, кров та деякі інші рідини); запікатися згустком (про кров). 2) Ущільнюючись, зменшуватися в об'ємі, ставати коротшим, вужчим (про тканини, шкіру і т. ін.).