Злизувати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Злизувати, -зую, -єш, сов. в. злизати, -жу, -жеш, гл. Слизывать, слизать. Як віл злизав. Ном. стр. 284, № 1894. Мов корова злизала язиком. Рудч. Ск. II. 176. Исчезъ, неизвѣстно гдѣ дѣлся. То-же значеніе: як лиз його злизав. Мир. ХРВ.


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ЗЛИЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗЛИЗАТИ, злижу, злижеш, док., перех.

1. Проводячи язиком по чому-небудь або торкаючися ним чогось, знімати, зчищати що-небудь звідкись. Федот злизує язиком осугу з губів (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 348); Налетіла сніжинка і лапчаста сіла Тосі на губу. Не знаючи, як позбутися її лоскотливого дотику, Тося просто злизала її язиком (Ірина Вільде, На порозі, 1955, 239); // Їсти, пити що-небудь, підбираючи язиком. Стіну злизував [віл], як ясла були перед ним порожні... (Ольга Кобилянська, II, 1956, 58); Сам кухар сметанку злизав, На мене, кицуню, сказав (Іван Франко, XIII, 1954, 256); // заст. Знахарським способом лікувати хвороби. Зніма [Пріська] остуду, переполох вилива, злизує від уроків, соняшниці заварює... (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 175).

Ілюстрації

546376.jpg Nu-vot-tak-vasha-bulochka-budet-namnogo-chische.jpg 9ddf25f2a42dea8479f39b6fe3055b87.jpg Photoicon.png

Медіа

Див. також

http://sum.in.ua/s/zlazyty

https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B7%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%82%D0%B8

Джерела та література

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 158.

Зовнішні посилання