Довільно
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Довільно, нар. 1) Всѣмъ доступно для пользованія. 2) Въ достаточномъ количествѣ. Тут таки й на землю довільніш, та й хлопцям буде кращий заробіток. КС. 1885. VI. 345. 3) Произвольно. Він поводиться собі довільно, як заманеться йому. Бердич. у.
