Депресія

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук


Депресія (психологія)

Худ. Якопо Віньялі. Депресія мисливця Кипариса, який ненавмисне вбив свого улюбленця-оленя.

Депресія — термін, що використовується для позначення настрою, симптому, та синдромів афективних розладів. Перебіг депресії пов'язаний з низьким рівнем серотоніну в мозку людини. Депресію лікують медикаментозними та психологічними методами. Серед медикаментів найчастіше використовують антидепресанти. Серед психологічних методів застосовують психотерапію. Психологічні методи здебільшого орієнтовані на розкриття суті і причин виникнення проблем людини у минулому або концентруються на поточному, а не минулому досвіді. Існують також моделі, що акцентують увагу на важливості ролі соціуму у виникненні та перебігу депресії. Депресія проявляється у поганому настрої, низькій самооцінці, песимізмі, апатії, млявості, швидкій втомлюваності, всіляких нездужаннях, постійній невдоволеності, покинутості, безрадісності, відчутті нещасливості, безнадії, безпомічності, нікчемності, непотрібності, пригніченості, тужливості, тривалому смутку та небажанні жити. Останнє, в дуже важких випадках депресії, приводить до самогубства. Депресія заподіює найсильніші психологічні, емоційні та фізичні страждання, які істотно знижують якість життя хворого , рівень його сімейної, соціальної та трудової адаптації, а нерідко призводять до інвалідизації. Симптоми депресії слід відрізняти від негативної симтоматики шизофренії та симптомів неврозу, який часто діагностується в людей з депресією. Схильність людини до депресії в значній мірі визначається генетичною спадковістю.


Класифікація

Існують такі види депресій:

  • набуті;
  • сезонні;
  • спадкові (генетично обумовлені);
  • післяпологові депресії жінок.

Захисна реакція мозку

Людські депресії — проблема давня. Про них писав ще Фома Аквінський (1225–1274).

Депресії набуті

Слід відразу визначити, що набуті депресії як психічний стан — захисна реакція мозку на стрес. І тільки здоровий стан людини дасть змогу подолати депресії, коли відійде і стрес чи фактори її виникнення.

Відносно настрою, депресія позначає перехідний стан, для якого характерне відчуття смутку, покинутості, безрадісності, нещастя та (або) пригніченості. Як симптом, депресія позначає скарги, що часто супроводжують групу біопсихосоціальних проблем.

Нормальна депресія являє собою перехідний період смутку та підвищеної втомлюваності, що, зазвичай, починається у відповідь на ідентифіковані стресові стани в житті людини.

Сезонна депресія (сезонний афективний розлад)

Лампа білого світла для терапії сезонної депресії

Давно помічена залежність поганого настрою і депресій від сезону. Довгі й похмурі осінь та зима можуть бути причиною сезонних депресій (сезонних афективних розладів), оскільки кількість медіатору серотоніну мозку людини, низький рівень якого спричинює депресію, залежить від освітленості середовища, в якому перебуває людина. Через те є певний зв'язок між інтенсивністю сонячного освітлення і виникненням депресій. Саме восени і взимку інтенсивність сонячного освітлення значно знижується і спонукає мале виробництво медіатору серотоніну, який відповідає за добрий настрій людини. Тому слід гуляти в кожний сонячний день осені чи зими. При цьому слід уникати попадання прямого сонячного проміння на очі. Також необхідно вживати вітамін Д, оскільки низький рівень вітаміну D пов'язаний з великим ризиком виникнення сезоного афективного розладу. Для терапії сезонної депресії вітамін Д призначають в дозах 2,000 - 5,000 IU в залежності від дефіциту та засвоюваності вітаміну Д організмом хворого. В деяких випадках значного дефіциту вітаміну Д в організмі людини доза вітаміну Д може бути вищою, але вона не повинна перевищувати 10,000 IU. При цьому одночано треба брати аналіз крові, щоб визначити наявність адекватного рівня вітаміну Д в організмі пацієнта і відповідно підібрати оптимальну дозу вітаміну Д.

Депресія, що позв'язана з кількістю світла, яке потрапляє в очі, може виникати і весною та літом в похмуру погоду, або під час тривалого перебування у затемнених приміщеннях. Для її усунення застосовують світлову терапію, використовуючи спеціальні лампи стабільного білого світла, якими освітлюють очі протягом 30-ти хвилин при освітленості 10 000 люкс. При меншій освітленості світлову терапію необхідно проводити довше. При високій чутливості та подразливості очей до світла застосовують більш м'які режими світлотерапії, наприклад, світлову терапію тривалістю в 1 годину при освітленості 5000 люкс. Настільні лампи стабільного білого світла можуть використовуватись для ствітлотерапії при сезонній депресії.

Регулярна світлотерапія, яку рекомендують проводити в першій половині дня, усуває симптоми сезонної депресії, зменшує денну сонливість, та покращує настрій. Світлова терапія також є корисною для терапії несезонної депресії, і її використовують для терапії несезонної депресії. Світлова терапія використовується для профілактики та лікування неврозів, викликаних сезонною депресією. Лікар при діагностуванні депресії у хворого повинен звернути увагу на те, чи депресія немає характер сезонної депресії, тобто чи вона не має тенденцію загострюватися в похмурі дні осені та зими та чи вона не залежить від освітленості середовища, в якому часто знаходиться хворий, та чи загалом депресія не містить складову сезонної депресії.

Залежність від статі особи

Помічений зв'язок між депресіями і статтю особи. Так, жінки частіше хворіють на депресії, бо мають трохи менший рівень вироблення серотоніну, аніж чоловіки. Особливо депресії вражають жінок, що втратили значущі для особи явища чи людей — коханого, дитину, своїх батьків, чоловіка, якщо стосунки були добрі, розлучення або стрес після зрад, неблагодійних вчинків тощо.

Особлива група — післяпологові депресії жінок.

Травмуючі суспільні фактори

Джерелом масових депресій стають травмуючі суспільні фактори — військові перевороти, терор, довгі економічні кризи, безробіття, безгрошів'я, неправедний осуд владою певних суспільних груп (розкозачення, розкуркулення в СРСР, насильницька депортація євреїв чи арабів з Португалії і Іспанії 15 — 16 століття, депортація цілих народів за часів Сталіна, економічна депресія у США 1929–1932 років тощо.) На це звернули увагу науковці Росії, де кількість травмуючих суспільних факторів в 20 столітті завжди перевищувала компенсаторні механізми особи і зберігає травмуючий характер надалі, хоча й менший за інтенсивністю. Депресії мають значне поширення в Росії і зберігають характер пошесті.

Високий рівень депресій постійно підживлює самогубства і їх високий рівень в ту чи іншу історичну добу.

Спадкові депресії.

Особливу групу складають спадкові депресії, рівень яких статистика визначає у 2 — 4 відсотки в популяції. Вони підлягають реєстрації і медичному втручанню, особливо в гостру фазу.

Неможливість повного усунення

Депресії належать до проблем з неможливістю повного усунення на сучасному етапі розвитку суспільства.

Сучасний капіталістичний засіб виробництва побудований на хибному принципі корисності і необхідності безробіття на рівні 4 відсотків для державної економіки.(До того ж, безробіття в певні роки перевищує межу в 4 відсотки.) Це якось зрозуміло для малонаселених держав, але відразу може стати великою проблемою в США, Японії чи Китаї, де навіть 4 відсотки — це мільйони людей.

В капіталістичних державах, де населення десятиліттями загартовувалось в суспільних випробуваннях, відшліфовані свої протидії і безробіттю, і депресіям (курси перекваліфікацій, право на працю не за дипломом, готовність на тимчасову працю не за фахом, розголос принципу «Безробітній — не пропащий» тощо). Існують і мережі соціального захисту. Навіть це не перешкоджає появі безробітніх, жебраків, безпритульних,— депресій.

На депресію працює дегуманізація середовища, стреси на роботі, загальне пришвидшення темпів праці і життя без отримання успіху, престижу, добробуту. В США епідемічного поширення набуло використання антидепресанту прозак— засобу для підвищення настрою. Але він ні у кого не усуває причин депресій.

Вплив на здоров'я людини

Депресія як правило погіршує загальний стан здоров'я та самопочуття людини, викликає втомлюваність, загальну слабкість, астенію. Депресія понижує пам'ять, реакцію та концентрацію при здійсненні когнітивних функцій. Нерідко депресія супроводжується та викликається іншими психічними розладами, зокрема невроз та синдромом дефіциту уваги і гіперактивності ( СДУГ ). Депресія та невроз можуть також бути коморбідними з психосоматичними захворюваннями, зокрема з коронарною хворобою серця.

Профілактика і протидія

Верства населення

Особлива увага:

  • юнакам і дівчатам;
  • певним групам суспільства (ВІЛ-інфіковані, наркозалежні тощо);
  • представникам фаху з високим рівнем стресів (міліціонери, лікарі швидкої допомоги, диспетчери тощо);
  • особам в період клімаксу;
  • людям похилого віку тощо.

Легкі випадки

  • Інсоляція (багато світла в кімнаті), світлотерапія білим світлом, прогулянки в сонячні дні.
  • Інтенсивне заняття фізкультурою та спортом. Інтенсивні фізичні вправи підвищують рівень серотоніну.
  • Нові подорожі, краще на південь.
  • Радісні емоції — музика, танці, усе, що дає радість.
  • Телефони довіри, реклама їх, легкість розповсюдження їх адрес і номерів.
  • Консультації психологів (часто або довго) для людей з депресіями, психотренінги.
  • Вживання риб'ячого жиру, насиченого омега-3 жирними кислотами
  • Вживання достатньої кількості вітамінів груп B,C і Д, особливо вітаміну D, оскільки депресія є одним з головних симптомів дефіциту вітаміну Д.

Важкі випадки

  • Лікування і нагляд лікаря, якщо тривалість депресії досягла 4 — 6 тижнів. Для підвищення рівня серотоніну у мозку людини при депресії використовують антидепресанти. Найчастіше застосовують антидепресанти - селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) : есциталопрам (Ципралекс, Селектра), флуоксетин (Прозак), пароксетин (Рексетин, Паксил) та сертралін (Золофт) тощо. Необхідно також усувати різні фактори, що понижують рівень мозкового серотоніну: стреси, алкогольні напої, деякі медикаменти тощо.
  • Психотерапія, зокрема когнітивно-поведінкова терапія. Певні кола психіатрів поділяють думку, що психоаналітична психотерапія є неефективною для лікування неврозів, депресій та інших психічних розладів. На сьогоднішній день є мало об'єктивних доказів, що психоаналіз дозволяє людям подолати такі психологічні проблеми як депресія чи тривожні розлади.
  • Необхідно ретельно перевірити рівень гормонів в організмі, оскільки на розвиток та перебіг депресії та неврозу впливає рівень гормонів, особливо - рівень гормонів щитоподібної (щитовидної) залози. Навіть незначні порушення рівня гормонів шитовидної залози можуть дуже відчутно впливати на самопочуття людини. У випадку виявленого дисбалансу гормонів необхідно провести відповідну гормональну терапію. В деяких випадках нормалізація функції щитоподібної залози веде до повного вилікування депресії та неврозів.
  • Прогулянки в сонячні дні або світлотерапія білим світлом у випадку сезонної депресії. Також прогулянки в сонячні дні або світлотерапія білим світлом допомагає при не сезонній депресії.
  • Припинення або заміна прийому певних медичних препаратів для лікування інших хворіб, якщо депресія викликана саме цими препаратами.
  • Для лікування депресії також застосовують природні адаптогени, психостимулятори та антидепресантами, зокрема сибірський женьшень ( елеутерокок ), левзею сафлоровидну ( маралий корінь), огіркову траву бораго, котячу м'яту ( catnip ), звіробій тощо.
  • Вживання деяких препаратів рослинного походження допомагає зменшити симптоми депресії. Дослідження показали, що ефективність вживання спеції та приправи куркуми ( турмерика ) та спеції шафрану для усунення депресії близька до ефективності антидепресанту Прозаку. Для кращого засвоєння організмом куркуми ( турмерика ) її приймають разом з чорним перцем та маслиновою олією. Ромашка може забезпечити клінічно значиму антидепресивну дію, в додаток до своєї протитривожної активності.
  • Для лікування дуже важких та резистентних форм депресії використовують комбінації антидепресантів та інших психоактивних препаратів, електоросудорожну терапію, атропінокоматозну терапію, плазмаферез, екстракорпоральну фармакотерапію, внутрішньовенне лазерене опромінення крові, депривацію сна тощо. Комбінації антидепресантів та інших психотропних препаратів використовуютть у випадку резистентних депресій, що важко піддаються лікуванню. Зокрема, для підсилення дії антидепресантів вживають невеликі дози прекурсору серотоніну--5-гідротриптофану (5-HTP), триптофану, гормону щитоподібної залози, карбонату літію, нейролептиків (оланзепін, сероквель) та антиквульсантів.
  • Збереження і відновлення сил (догляд за силами). Профілактика полягає в тому, щоб пильно стежити за сферами виснаження і бути чутливим відносно тих областей, де виникає втрата сил. Це часто відбувається там, де людина діє з почуття боргу або ж докладає до чогось занадто багато зусиль, наприклад, на роботі, під час водіння автомобіля, навіть у процесі миття посуду пізно ввечері після робочого дня. Такі стресові фактори слід усвідомлювати, тому що на них іде багато сил, і часто це призводить до дратівливості, до появи м'язового напруження (насамперед у плечовій області і в спині). Правильна організація відпочинку, уважне ставлення до тривалості сну, до перерв, до занять спортом, режиму дня, планування тижня може запобігти втраті сил і виснаженню. Ритмічність і регулярність полегшують життя, тому що відпадає необхідність приймати рішення. Важливо жити відповідно до свого темпу, бо, як показує досвід, у будь-який депресії є частка виснаження.
  • Для збереження радості життя і життєвої сили, важливо приділяти увагу тому, що подобається. Фундаментальне почуття — добре, що ти живеш, що ти є на світ— має зберігатися і по можливості підсилюватися. Для цього важливий досвід, який веде людину до відносин з цінностями.
  • Дбайливе використання часу. Час — це завжди життя. Завдяки дбайливому використанню часу людина звертає увагу на любов до власного життя. Конкретно це означає: по можливості робити тільки те, що є для тебе важливим, і уникати витрати часу на другорядне. Для депресивної людини дотримання цього правила особливо важливе. Не відставляти себе знову і знову, не відмовлятися від себе заради інших.
  • Спеціальна робота над установками. Депресивна людина схильна до установки підпорядкування, особливо на початку депресії. Їй властиво пристосовуватися, щоб «заслужити» цінну близькість, підкорятися долі або авторитетам. Слід працювати над тим, що важливо вступатися за себе, проживати свої бажання, потреби, запити. Варто критично розглянути і змінити депресивну "ідеальну картину: аж ніяк не завжди добре бути скромним і «засовувати» себе.
  • Робота з установками бажань: бажання таять у собі небезпеку латентної пасивності. Людина віддана бажанням, якщо вона очікує, що їх виконають інші. Із-за фіксації на бажанні володіти чимось, чого у неї немає, людина переживає дефіцитну сторону життя значно сильніше. Основне правило говорить: бажання хороші до тих пір, поки зберігається можливість відмовитися від них.


Медіа

.
.

Джерела інформації

Посилання


Ілюстрації

Depression.jpg Depression1.jpg Depression2.jpg
Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Депресія&oldid=250774