Грабина

Грабина, -ни, ж. 1) Грабъ, одно дерево. Грабина висока та листом широка. Чуб. V. 1024. Ой бери, синку, гострий топір та рубай грабину із кореня. Чуб. V. 710. 2) Соб. Грабовыя деревья. Ліс застилав гори й долини чистою старою дубиною та грабиною. Левиц. Пов. 99. Ум. Грабинонька. (Только къ 1-му значенію). У полі грабинонька тонка та висока. Чуб. V. 710.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ГРАБИ́НА, и, жін. Одне дерево граба. Затремтить міцна грабина Од коріння до вершка, На сніги зернисті, сині, Боком падає важка (Михайло Стельмах, Жито.., 1954, 79); // у знач. збірн. Грабові дерева. А справа і зліва ліс чорний та темний, грабина, як свічки (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 144).

Ілюстрації

==Медіа==

.