Глумитися

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Глумитися, -млюся, -мишся, гл. Издѣваться, насмѣхаться, осмѣивать. Глумилась верша з болота. Ном. № 7999.

Сучасні словники

Український тлумачний словник
глумитися -млю́ся, -ми́шся, мн. глумля́ться; недок., з кого – чого, над ким – чим. Зле висміювати; насміхатися.
Словарь церковнославянского языка:
глумиться

глумитися, глумувати, глузувати з кого, на глум, на глузи брати кого, кепкувати, кпити, шкелювати з кого, коверзувати над ким, знущатися з кого.

  • * *

(над кем-чем) глуми́тися (з ко́го-чо́го, над ким-чим); (издеваться) знуща́тися; (насмехаясь) глузува́ти, кепкува́ти, кпи́ти (кплю, кпиш, мн. кплять), кпи́тися (кплю́ся, кпи́шся, мн. кпля́ться)

Словник синонімів

НАСМІХА́ТИСЯ - з кого-чого, заст. над ким-чим, а також без додатка (робити кого-, що-небудь об’єктом насмішок, образливих зауважень і т. ін.), ГЛУЗУВА́ТИ, КЕПКУВА́ТИ, СМІЯ́ТИСЯ, КПИ́ТИ розм., КПИ́ТИСЯ розм. рідше;ВИСМІ́ЮВАТИ, ОСМІ́ЮВАТИ - рідше,ОБСМІ́ЮВАТИ розм. рідше (кого, що - виставляти кого-, що-небудь у смішному вигляді, викриваючи, критикуючи); ЗУБОСКА́ЛИТИ зневажл.,СКА́ЛИТИСЯ зневажл., ГИГИ́КАТИ розм., ХИХИ́КАТИ[ХІХІ́КАТИ] розм. (насміхатися, звичайно сміючись, посміхаючись при цьому); ЖАРТУВА́ТИ, ПІДСМІ́ЮВАТИСЯ, ПІДСМІХА́ТИСЯ [ПІДСМІ́ХУВАТИСЯ рідше], ПОСМІ́ЮВАТИСЯ, ПОСМІХА́ТИСЯ розм. (звичайно без зла, не в дошкульній, не в образливій формі); ІРОНІЗУВА́ТИ (тонко, приховано); ГЛУМИ́ТИСЯ, ЗНУЩА́ТИСЯ (зло, в’їдливо); ЄХИ́ДСТВУВАТИ без додатка, розм. (злісно, в’їдливо іронізувати); ПОТІША́ТИСЯ (насміхатися, розважаючись чиєюсь поведінкою, виглядом і т. ін.).
Не впору був твій плач і сміх не впору, То й кпились люди з сліз і сміху твого (І. Франко); - На кутні б розреготалися! Годі вам над чоловіком зубоскалити! - долинуло з іншого боку (П. Кочура); - Тебе, Гнате, постав на перехресті - німці нізащо не підійдуть. - А ти не скалься (Григорій Тютюнник); - Сяде на воза, як опудало, руки розвісить, - гигикав бородань. - Гляньте на цього візника (А. Хижняк); Всю дорогу Петрик посміювався: - Ну й лікар! Людей лікує, а коня не може (Ю. Збанацький); Масло посміховищем зробив її, глумився (А. Хижняк); - Тобі вже одинадцять років, а ти від горшка - два вершка, - продовжував знущатися Маслюк (І. Багмут); - Бе-ме-ме та й годі! - зареготалася вона, потішаючися із мене, що я нічого ніяк не второпаю (Л. Яновська). - Пор. ви́сміяти.


Ілюстрації

Див. також

Приклади: