Відвістити

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Відвістити, -віщу, -стиш, гл. Послать вѣсть, извѣстіе въ отвѣтъ, отвѣтить. ЗОЮР. I. 246. Громада одвістила..., що Микола добра людина. О. 1861. ѴІІІ. 24. Ні, одвістив. МВ. (О. 1862. I. 76).