Велик

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Велик - розмовна назва велосипеда.

Велосипе́д (також: зах. укр. ро́вер, схд. укр. ла́йба, закарп. укр. біциґлі) — це транспортний засіб, який приводить в рух сила людських м'язів, що передається на ведуче(і) колесо(а). Зазвичай велосипеди мають два колеса; бувають також триколісні велосипеди та інші, екзотичніші — одноколісні, чотириколісні тощо.

Нині у світі використовується понад мільярд велосипедів; таким чином велосипед — найрозповсюдженіший транспортний засіб. Він став таким завдяки низькій вартості (включно з вартістю експлуатації), невеликим вазі і розмірам, відсутності потреби в пальному та елементах безпеки. У розвинутих країнах велосипеди набувають популярності завдяки спортивному навантаженню та екологічній чистоті.

У 2005 році за підсумками опитування громадської думки Великобританії велосипед визнано найвизначнішим технічним винаходом від 1800 року. За нього проголосувало більше опитаних, ніж за інші винаходи разом узяті.

Тайвань — один із провідних виробників велосипедів у світі.

В період з 1950 до 2007 року виробництво велосипедів зросло в чотири рази, за даними Інституту політики Землі — американської організації із захисту навколишнього середовища, за цей же період виробництво автомобілів збільшилося тільки у вдвічі. Причиною зростання вважають ціни на паливо і транспортні затори в містах, і ця тенденція зберігається.


Історія велосипеда

Історія створення велосипеда  включає кілька етапів розвитку. Висота цього засобу пересування змінювалася кілька разів.

Згадки про конструкції з колесами, на якій можна було самостійно переміщатися, з'явилися ще в середньовіччі.

На початку 19 століття велосипед почали вдосконалювати по-справжньому. У 1817 році Людвіг Драйс вперше в історії людства подолав відстань на самокаті від Лейпцига до Дрездена, яка склала 111 кілометрів. Драйс був першою людиною, який винайшов для самоката кероване переднє колесо.

Через кілька десятиліть каретник з Франції П'єр Мішо справив значний вплив на долю велосипеда. На передні колеса самоката їм були встановлені дві педалі. Французи оцінили винахід П'єра. Через пару років виробництво конструкції було поставлено на конвеєр. Машини отримали назву "велосипед".

З часом з'явилися нові деталі, які вдосконалили цей вид транспорту. Спочатку велосипеди виготовляли з дерева. Після колеса винаходи обробляли щільною гумою, для порожнистих вилок і рам використовували залізні трубки, розфарбовані в різні кольори. Через десять років в Англії почали виробляти залізні велосипеди.

Колеса конструкції були досить високими, в два рази більше сучасних. У 1885 році, завдяки англійцю Старлейю, з'явилися перші велосипеди з ланцюговим приводом. Вага винаходу становив 20 кілограм. Пізніше в Ірландії почалося активне виготовлення гумових шин , Які наповнювалися повітрям.

На початку 20 століття настав всесвітній розквіт велосипедів. У той час їх чисельність становила близько мільйона. З того часу будову велосипеда особливо не змінювалося. Сьогодні цей вид транспорту також користуються великою популярністю, а велосипеди розділені на безліч видів - спортивні , гірські , Прогулянкові та багато інших.

Будова і частини велосипеда

Велосипед складається з рами, на яку кріпляться колеса, кермо з вилкою керма, що повертає переднє колесо, педалі на шатунах і сідло, зазвичай з амортизатором. Педалі крутять колесо через ланцюгову передачу, вал або ремінну передачу. Велосипед, також, обладнаний ручним чи ножним гальмом.

Багато велосипедів обладнані багажником, дзвінком, світловідбивачами (катафотами) (в Україні і багатьох інших країнах прийнято ставити білий відбивач спереду, червоний — ззаду, жовті — на колесах, червоні на педалях) чи ліхтариками (білий — спереду, червоний — ззаду) на батарейках чи міні-електрогенераторі. В багатьох країнах дзвінок чи ліхтарики є обов'язковими.

Велокомп'ютер підраховує швидкість і пройдену відстань.


Рама Традиційно, велосипеди поділяються на чоловічі та жіночі. В жіночих велосипедах верхньої трубки або, взагалі, немає, або вона доходить лише до середини трубки, на якій знаходиться сідло, інакше сісти на такий велосипед в довгій спідниці було б дуже важко, а в короткій — дуже нескромно. (В кінці XIX століття, коли велосипеди увійшли в моду, суспільство строго ставилось до порушення пристойності) В наш час поділ стерся, і велосипеди без верхньої трубки популярні серед обох статей тому, що на них зручніше сідати і в штанях.

З 1930-х років, рами стали робити з легованої сталі, а з 1980-х стали набувати популярності алюмінієві сплави. В більш дорогих моделях використовуються рами із сплавів титану чи вуглепластику (карбонові рами).

За формою традиційна рама має вид двох суміжних трикутників, менший з яких — це задня вилка. Основне навантаження несе на собі більший трикутник. Розмір рам класичної трикутної форми з горизонтальньою верхньою балкою виміряється в сантиметрах і дорівнює довжині вертикальної опорної труби від осі ведучої шестерні до її верхнього зрізу. В Італії розмір дорівнює перпендикуляру, «опущеному» від ведучої осі на верхню горизонтальну трубу трикутника рами.

20 років тому популярності набували так звані «Y-рами». Вони були розповсюджені головним чином в гірських МТВ спортивних модифікацій та в юнацьких великах класу City-MTB.


Інші компоненти.

Дешеві велосипеди (а також майже всі дитячі) обладнуються однією ланцюговою передачею та муфтою обгону. Муфта обгону забезпечує передачу крутильного моменту на колесо лише в тому разі, коли швидкість на зірочці педалей перевищує швидкість на зірочці колеса. Дитячі, трекові та деякі інші велосипеди мають фіксовану передачу. Використовують також і інші види передачі — карданну, гідравлічну тощо. В дорожчих велосипедах є перемикання швидкостей. Оскільки ноги розвивають максимальну потужність при певному зусиллі, перемикання швидкостей дозволяє використовувати силу м'язів ефективніше.

Двоколісний тандем «пліч-о-пліч» Велосипеди бувають із ніжними гальмами, але зазвичай обладнуються ручним гальмом (частіше за все на обидва колеса, рідше — лише на заднє). При великій швидкості необхідно натиснути спершу заднє, а потім переднє ручне гальмо, інакше велосипед може перевернутись. Іноді велосипед обладнується обома видами гальм для більшої безпеки.

Стійкість велосипеда пов'язана з гіроскопічним ефектом: колеса, що швидко крутяться важко нахилити. Велосипед (за тієї ж швидкості) тим стійкіший, чим більший радіус і маса коліс. З іншого боку, великі колеса ускладнюють рух і легко викривляються. Тому для руху дорогами, пішохідними і велосипедними доріжками, ліпшими є велосипеди з малими колесами, а для руху нерівними стежками — з великими. Велосипеди для дітей роблять з малими колесами.

Кермо на спортивних та туристичних велосипедах встановлюється на винос керма. Правильно підібраний винос дозволяє велосипедисту утримувати оптимальний нахил тулуба та зменшує виляння.


Ustroistvo velosipeda.jpg


Ілюстрації

Velosiped leto vesna solntse nastroenie 94030 300x168.jpg D56d.jpeg Desktopwallpapers.org.ua 36626.jpg Oboitut.com 2927.jpg Rabstol net bikes 22.jpg


Медіа


Зовнішні посилання

Велосипед

Історія велосипеду

вікіпедія