Божевільник

Божевільник, -ка, м. Сумасшедшій человѣкъ, безумецъ. Желех.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Термін
3 Прояви захворювання
4 Ілюстрації
5 Джерела та література
6 Зовнішні посилання

Сучасні словники

Людина яка має психічний розлад; психічно хворий. || у знач. ім. божевільний, -ного, ч.; божевільна, -ної, ж. Психічно хвора людина. || Який виражає божевілля. Нерозсудливий, нерозважливий. || Позбавлений розумного змісту (про вчинки, думки і т. ін.).

Термін

Божевілля це є психічний розлад, також називається захворювання(застаріле Душевні хвороби) — діагностовані за допомогою фахівця в галузі психічного здоров'я більш стійкі, стабільні психопатологічні стани, в основі яких лежать складні патологічні функціонально-структурні (нейрообмінні, нейромедіаторні, дистрофічні, диструктивні) процеси як в центральній нервовій системі так і в усьому організмі, характеризуються порушенням психічної діяльності людини і призводять до страждань або порушення здатності функціонувати в житті, і являють інтерес для клінічної психіатрії, в тому числі її відділів, таких як діагностика, лікування, профілактика, дослідження етіології і патогенезу.

Прояви захворювання

Психічні аномалії можуть вплинути на життя будь-якої людини. Психологічні проблеми можуть приносити тяжкі страждання. Проблема психічних девіацій особистості стосується багатьох сфер суспільного життя: економічної, психологічної, соціальної, медичної, правової. Психічне захворювання визначається як порушення нормальної психічної діяльності, що виражається у зниженні розумових здібностей, у хворобливих змінах мислення, у маячних ідеях, галюцинаціях тощо, що не дозволяють особі адекватно розуміти значення своїх дій (бездіяльності), керувати ними, контролювати й усвідомлювати наслідки своєї поведінки.

Проявляються психічні захворювання також різноманітним чином:

психози: маячення, галюцинації, рухові розлади, афективні порушення (депресія), маніакальні стани (маніакально-депресивний психоз); неврози: істеричний невроз, астенія, нав'язливі стани; епілепсія — хронічне психічне захворювання, яке часто протікає з ускладненням симптомів і розвитком грубих змін особистості; шизофренія — психічне захворювання, яке має переважно хронічне протікання (у вигляді нападів чи неперервне), основними проявами якого є: зміни особистості (зниження активності, аутизм і т. д.), різноманітні патологічні продуктивні симптоми (маячення, галюцинації, афективні розлади, кататонія і т.д.). психопатія — це стан стійкої психічної дисгармонії особистості, який виникає на основі неповноцінності, недостатності характеру (хворий схильний переоцінювати значення обставин життя або властиві йому власні якості); алкоголізм — хвороба з характерним наростаючим протіканням. На фоні алкоголізму можуть розвиватись різні психічні порушення: депресії, нав'язливі стани, істеричні прояви, алкогольні психози, деградація особистості. наркоманія — патологічна пристрасть до психоактивних речовин з дуже швидким розвивитком фізичної і психічної залежності від наркотику, виражена тенденція до деградації особистості;