Богобоящий

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Богобоящий, -а, -е = Богобійний. Які люде стали не богобоящі: у великий піст п’ють. Лебед. у. Буде зверху хороше убрання, а душа буде негарна, не богобояща. О. 1862. VIII. 29.

Сучасні словники

БОГОБОЯ́ЩИЙ, а, е, заст., рідко. Те саме, що богобоязливий. Чоловік він добрий, богобоящий, не гордий (Нечуй-Левицький, III, 1956, 9); Не помагали [проти чуми] й смиренні молитви, що не раз та й не два творили богобоящі люди (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 38).

Ілюстрації

Abraham05042023.jpeg Moses05042023.jpg Sotnyk05042023.jpg Divamaria05042023.jpg

Медіа

Див. також

Богобійний

Богобоязливий

Див. Довідка:Стиль

Джерела та література

Словник української мови