Бабити

Бабити, -блю, -биш, гл. Быть повивальной бабкой, принимать дѣтей. Свекруха моя в його сина бабила. Рудч. Ск. І. 77.

Сучасні словники

БА́БИТИ, блю, биш; мн. баблять; недок., розм., заст. Займатися акушерством, приймати дітей під час пологів.

Ілюстрації

Медіа

http://www.spletnik.ru/blogs/pro_zvezd/47308_rody_istoriya_i_starinnye_kartinki

Цікаві факти

https://www.depo.ua/ukr/life/18-interesnyh-faktov-o-beremennosti-i-rodah-19102014150300

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 76.